Перша згадка про Срібне в літописах датована 1174 роком під назвою городок Серебряний. Вона свідчить про те, що князь Ігор Святославич, наздогнавши 20 липня під Срібним половців, розбив їх і відняв награбоване.
У часи Русі Срібне входило до складу Переяслівського князівства.
Із другої половини ХІІ століття міста Прилуцького регіону надовго зникають з літописів і про їх долю до XVI століття можна лише здогадуватися. Ймовірно, їх зруйнували татари, що нагрянули на Русь в 1240 р.
Із повстанням Богдана Хмельницького було утворено Срібнянську сотню. Її очолив Павло Федоренко і впродовж 6 років брав участь у всіх походах і битвах Хмельницького.
У часи українсько-московської війни 1658—1659 рр. містечко Срібне зазнало руйнації.
1708—1709 гг. Шведське військо Карла XII перед Полтавською битвою стояла на зимових квартирах в Срібному та окрузі.
В 1752 році Срібне було передане сестрі Розумовського — Агафії. З 1780 року Срібне перейшло до її родичів Буднянських.
У 1768 році засновано Прилуцьке духовне правління, при ньому було духовне намісницьке правління у Срібному.
З 1782 Срібне — центр волості Глинського повіту Чернігівського намісництва, з 1802 — центр волості Прилуцького повіту Полтавської губернії.
У 1780 р. Будлянському в Срібному належало 295 дворів.
1812 року під час російсько-французької війни у Срібному було сформовано 7-й козацький полк.
На 1903 р. в містечку було біля півтори тисячі мешканців.
Наприкінці січня 1919 р. у Срібному було встановлено більшовицький режим.
У 1923—1930 pp. Срібне — центр району і сільради.
У вересні 1941-го в Срібному розташовувалася 4-а танкова дивізія німців.
Під час німецько-фашистської окупації спалено 682 жителів Срібного, вивезено до Німеччини 787 чол.
27 квітня 2017 року голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валерій Куліч підписав розпорядження про створення Срібнянської об’єднаної територіальної громади, що включає в себе 28 населених пунктів, 12 рад.
Історія Срібного
